ВячеславТретяк

Ви подумаєте, що тут нічого особливого нема, що це тривіальна історія і що такі історії трапляються якщо не з кожним, то з кожним другим — і матимете рацію! До того ж усім відомо, що перше кохання зазвичай довгим не буває. Але кохання Юри та Марії не вмерло, воно переросло в глибоку та щиру любов. І, здавалось би, можна тільки радіти, але трапилися певні трагічні події, а юнацький максималізм та невміння прощати розлучили молодих людей на довгі роки.

Обоє сподівались, що їхня любов не витримає розлуки й тихенько помре, але вийшло зовсім не так. Любов ніяк не хотіла помирати, а любов, що не хоче вмирати, — це невичерпне джерело страждань.

Роман називається так, бо це й справді сповідь уже дорослого Юрія про зусилля, які йому та Марії довелося докласти, щоб побороти бажання бути разом. Можливо, це їм вдалося. А може, й ні. Не скажу. Самі шукайте відповідь. Але будьте певні: життя немало познущалося з цих нерозумних закоханих. Я вважаю, що так їм обом і треба, а ви читайте й думайте.

Існує багато професій, але деякі з них особливі. Наприклад, професія фотографа, який знімає еротичні фотографії. На мою думку, є в цій професії щось скандальне, адже для нормального чоловіка гола жінка — це майже завжди сексуальний об’єкт. Або, скажімо, модель: потрібна неабияка сміливість чи зухвалість, щоб роздягнутися перед незнайомим чоловіком.

Мені стало цікаво, що змушує людину обирати таку незвичайну професію. Обдуманий крок чи випадковість? А коли почав думати, то зрозумів, що кожна професія накладає свій відбиток. Вчитель так звик учити, що й удома не може зупинитися, повчає всіх, кого треба і кого не треба. По собі знаю!

Кохання до жінки має дві складові — духовну та фізичну, і обидві містять у собі загадку. А для фотографа жіноче тіло загадкою вже не є. Отже, закономірно припустити, що кохає він інакше. Цю гіпотезу я й вирішив довести чи спростувати в романі «Фотограф», а ви читайте і робіть власні висновки, бо в таких питаннях абсолютної істини не існує.

Про стосунки між чоловіком та жінкою багато написано в минулому і ще більше буде написано в майбутньому, але ця тема невичерпна, й завжди є можливість подивитися на неї по-новому. Я вважаю, може, надто самовпевнено, що мені вдалося знайти відмінний від традиційного спосіб це описати.

Не питайте, що стрільнуло Катерині в голову, але так трапилось. Можете уявити, що тут почалося! До всього додалися ще й проблеми на фірмі, де Василь працює директором, — неприємність за неприємністю. Зрештою все потроху розрулилося, але що їм довелося пережити! Хепі-енд таки буде, але не без трагедії.

Ті, хто читав роман, кажуть, що він написаний цікаво, правдоподібно й життєво. Мушу попередити: в романі багато відвертих сцен, бо говорити про чоловічу імпотенцію натяками — це збочення. Якщо вас подібна відвертість бентежить, краще не читайте.